ПВД к Киевскому морю

ПВД вздовж обвідного каналу Київського водосховища 4-5.04.2015 

    От і настав час видобувати історії з архіву. 

   Це був простенький ПВД, бо душа просила простору та свіжого повітря після зимових холодів. 

   Ці помітки були зроблені відразу після походу, щоб пам'ятати основні моменти. Залишу їх, як були:

+Гавр
11,3кг рюк на старте (5л воды) + батон, хлеб (~0,8кг)
маршрут в 12:00, вдоль канала, много зверья - лисица, странные жуки, кабан, уж, 2я лисица. Огромное колич клещей на болоте.
Ночевка возле села Лош Гута, видимо лошак это лось - много следов и помета
пирамида, газ, следы, чудо ложка Славы.
болото, 1й опыт брожения по болоту в воде у Славы.
тупой пешеходинг вместо форсирования канала.
атака собак

   Зранку 4 квітня 2015 ми з Славою Г. заїхали автомобілем вздовж берега Київського моря так далеко, як змогли. Потім залишили машину в чагарях і пішли в бік обвідного каналу.

   Десь у  цих чагарях зігнали дикого кабана. 

   Бетонна споруда не зовсім зрозумілого призначення. Видно, що по ній можна переїхати канал на машині. Трохи перепочиваємо, фотографуємось та йдемо далі

   Знову понівечені бобрами дерева.

   Тут нам назустріч вибігла лисиця, але швидко втекла. Не встиг сфотографувати.

Тут на краю листа висить кліщ. Але фотоапарат відмовився на ньому фокусуватися.

   Звернули на осушене каналами болото, тут сила-силенна кліщів. Сидять на кінчиках листя очерету і чекають на жертву. 

   Дійшли до околиці села Лошакова Гута і стали на ночівлю. Світловий день ще не дуже довгий, та і пройшлися немало. Спали у піраміді із силіконки, і спалося доволі тепло, хоча зранку всередині тенту взявся іній. 

   Ранкова каша, швидкі збори і рушаємо. Досить прохолодно. Вода у пляшці замерзла. Ще Слава забув дома ложку, але зробив її прототип з дна пластикової пляшки. На фото можна спостерігати легкохідний принцип - використання спальника у якості теплої куртки на привалах. 

   Через досить сухий ліс з піщаними дорогами доходимо до галявини, на якій підгодовують диких тварин.

   Обідаємо з чаєм, все ще холодно. 

   Бродимо по заболоченій місцевості. Багато фотографувати нема бажання... Холодно та мокро. Все, як ми любимо)

   Мисливська вишка. Перепочиваєм.

   Почався шквальний вітер, дощ. І тут увалив град! Швиденько одягаємо дощовики. Та це все триває недовго. Дуже намокти ще й зверху (ноги мокрі від бродів) не встигаємо. 

   Таке собі "кладовище дерев". На фото погано видно, але вся галявина покрита горбочками, які були деревами, але згнили від надмірної вологості грунту.

   Відкинувши дурнуваті думки перепливти канал, доходимо до села Ровжі. Тут міст, переходимо на інший бік каналу, і ще через деякий час тупого пішоходингу доходимо до авто. П'ємо майже холодний чай з термосу, який залишили в машині і вирушаємо. 

   Не встиг зафільмувати, але по дорозі на машину накинулася зграя з трьох здоровенних псів. По вигляду схожі на кавказців. Один з них намагався відкусити дзеркало! Позаливали слиною бокові вікна. Дорога погана, швидко не поїдеш - тому тривало це досить довго. 

   І вже майже біля Вишгорода - пречудовий захід сонця. Гарне завершення дня і активних вихідних.
   До нових!